«ЧЕРНІВЕЦЬКІ ЕЛЕГІЇ»
Борис Бунчук
Бунчук Б. Чернівецькі елегії : поезія / Борис Бунчук. — Київ : ВЦ «Академія», 2019. — 104 c. ISBN 978-966-580-579-3
ЗМІСТ
ІЗ ЦИКЛУ
«ЧЕРНІВЕЦЬКІ ЕЛЕГІЇ»
Пожити у Римі. Хоч трохи. Хоч кілька днів…
Після Різдва
Пройти крізь порожні кімнати
Одеський залізничний вокзал 1999 року
Наче молитва
Тридцять сім і п’ять
Двадцять один рядок
Схоже на гекзаметр
Ноктюрн
ІЗ ЦИКЛУ «БОЖА ДОЛОНЯ»
З вагонного вікна
Неточний термін
З листа до литовського друга
Одне літо
ІЗ ЦИКЛУ «ІНШІ ВІРШІ»
Дорогий Метре!
Слово
Ользі
1997. Перше Різдво з Євгенією
Протерта шинами…
Травень 1976 року. Вид на Садгору
Вже прогріваються двори…
Дощ іде…
Хіба що…
Спогад про 26 квітня
Гусятин
ІЗ КНИЖКИ
«ЗАМІСТЬ ЦЕНТУРІЙ» (1997)
Жабокруки біля Тлумача
Не принизливе, а пронизливе відчуття…
Потяг «Москва — Відень»
До Відня
Бросківці. Усвідомлення
Чернівці. 1995р.
Куди ці очі відпливуть?..
Поет
Осінь минає, А з нею минає жура…
Все як було
Перспектива, як правило, не ляка…
Дев’ять років без матері
Трагічність буття очевидна: старіння клітин…
Канадська книжка. Відвідини
Пам’яті батьків
І коли ти заснула, а дощ за стіною шумів…
Краєзнавчий музей у Ріджайні
Пташка Маланя Пігач
Рух руки. І від неї слід…
Час посірілого снігу
Осене, перейди…
Вони із твойого стада…
Рубання дров. Епос
Пам’яті Михайла Івасюка
На Буковину, як у Палестину
ІЗ КНИЖКИ
«МІРА ІСТИННОГО» (1988)
Прощення
Там вона живе…
Вірш без назви
Просила: сину, ще не їдь…
Без неї
Предок
Вірш про перехрестя
Я викидаюсь з клопоту й біди…
Непередаване відчуття…
Перед розлукою
Слід тура
Зимове озеро
Посмертне слово Стефаника до Черемшини
Попутна вантажівка
Вірш про залізничний міст
Прощання з морем
Тоді в ярку крізь житній серпень тік…
РЕЦЕНЗІЇ
Богдан МЕЛЬНИЧУК
«Поета пошрамована душа…»
На перетині реалістичних і модерністсько-постмодерністських тенденцій
Марина ГОРБАТЮК
Поезія крику й мовчання: наче молитва епохи. «Чернівецькі елегії» Б. Бунчука
Микола РАЧУК
Асиметрія симетрії або симетрія асиметрії
Ольга СЛОНЬОВСЬКА
«Тут слід від москаля, як слід від динозавра…»